Выгребная яма или септик?
Все за и против

Если вы строите жилой дом или дачу и у вас нет центральной канализации, вы наверняка задумывались о том, какую систему автономной канализации выбрать.

На сегодняшний день существует два основных варианта автономной канализации в доме – это септик или выгребная (сливная) яма. При этом на выбор того или другого влияет, прежде всего, финансовая сторона вопроса. Но что кроется за разницей в цене и стоит ли переплачивать?

Для того чтобы легко определиться с типом индивидуальной канализации, мы более подробно охарактеризуем их виды, рассмотрим особенности, а также плюсы и минусы.

Выгребные ямы

Для накопления канализационных стоков в частном секторе широко используют выгребные, или как их еще называют сливные, ямы. Это старый дедовский способ, когда в земле выкапывается глубокая яма, стенки которой могут быть обложены кирпичом или бетонными кольцами. Дно оставляют грунтовым для дренирования сточной жидкости т.е. такой резервуар не является герметичным. Просто, дешево и сердито. И, главное, экологически небезопасно, т.к. неочищенные сточные воды со всеми их загрязнениями – фекалии, бытовая химия и прочее, впитываются в землю через дно и стенки, попадая в грунт и грунтовые воды. К тому же неприятный запах на вашем приусадебном участке обеспечен.

Именно поэтому санитарными и строительными нормами Украины запрещено обустройство негерметичных выгребных ям. Если это не будет учтено при проектировании и строительстве дома, вы столкнетесь с трудностями утверждения такого проекта и ввода объекта в эксплуатацию, штрафами и обращениями соседей в суд.

Однако до сих пор этот вариант решения проблемы канализации не просто существует, но и является очень популярным, особенно в сельской местности. Причинами его использования являются простота и дешевизна, отсутствие необходимости частого откачивания (в сравнении с герметичной ямой), низкий уровень экологической сознательности хозяев.

Продолжая тему минусов выгребной ямы, стоит отметить, что благодаря рыхлой структуре грунта в начале ее функционирования жидкость легко просачивается сквозь него. Однако по истечении определенного времени яма неизбежно заиливается, забивается мусором, на дне и стенках образуется корка из смеси различных веществ человеческой жизнедеятельности и нерастворимого жира, которая очень плохо пропускает воду. Для дальнейшего пользования канализацией в доме ил из ямы необходимо выкачивать, нанимая спецтехнику, поверхность ямы вычищать от корки. И если первую откачку при достаточном объеме ямы нужно производить, скажем, не ранее чем через несколько лет, то чем дольше ее эксплуатировать, тем чаще придется это делать, вплоть до одного раза каждые 2-3 месяца. Чтобы уменьшить забивание ямы в нее можно засыпать различные биологические или химические препараты. То есть, мы приходим к тому, что для бесперебойной работы сливная яма нуждается в качественном регулярном обслуживании.

Герметичные выгребные ямы накапливают бытовые стоки и откачиваются по мере заполнения. Они экологически безопасны, и отходы из них не попадут в почву. Это может быть гидроизолированная яма из бетона, шлакоблока, кирпича или же пластиковый резервуар. Однако этот вариант целесообразен для маленьких домов. По мнению экспертов, при больших объемах стоков этот способ становится экономически невыгодным и организационно сложным. Выгребная яма не подходит домам с комфортным водоснабжением – суточное потребление воды в таких домах намного превышает допустимый для выгребов.

Можно сделать двойную (или многокамерную) емкость, соединенную переливной трубой, такая конструкция называется ямой с перетоком и представляет собой нечто среднее между выгребной ямой и септиком. Схема работы заключается в оседании более тяжелых фракций бытовых стоков в первом герметичном резервуаре и переливании осветленной воды в другой с последующим дренажом в грунт. В этом случае общий объем выгребной ямы увеличится, а сама система будет представлять собой уже примитивный септик. Однако степень очистки сточных вод все еще остается низкой.

Преимущества выгребной ямы:

1. простота реализации – можно сделать своими силами;

2. экономия денежных средств – для обустройства понадобится минимум материалов;

3. отсутствие необходимости частого откачивания (только в случае с дренирующей ямой в сравнении с герметичной);

4. можно совместить с еще одной ямой для получения системы в виде примитивного септика

    

Недостатки выгребной ямы:

1. выгребные ямы без гидроизоляции запрещены санитарными нормами;

2. высокая степень загрязнения окружающей среды (дренирующая яма);

3. недолгий срок службы, заиливание по мере эксплуатации, образование водонепроницаемой корки на стенках и дне, плохой отток воды, что требует учащения откачивания и чистки;

4. регулярная откачка в случае с герметичной выгребной ямой;

5. экономически невыгодно и организационно сложно при больших объемах стоков;

6. необходимость обеспечения подъезда к яме ассенизационной машины, дополнительные затраты;

7. использование дополнительных средств для обслуживания (био- и химпрепараты);

8. промерзание ямы в зимний период и плохая пропускная способность;

9. распространение неприятных запахов, вредоносных бактерий.

Септики

Альтернативой выгребной яме выступает септик. Септик позиционируется как более современный и цивилизованный, но в то же время и более затратный вариант отвода канализационных стоков с его высокой первоначальной стоимостью приобретения. Однако его экономическая выгода проявляется в процессе эксплуатации.

На рынке Украины септики существуют довольно давно. Наряду с импортным оборудованием предлагается и продукция отечественного производства, таким образом, благодаря конкуренции к настоящему времени цены стали более приемлемыми.

Как правило, септик представляет собой подземный отстойник, состоящий из одного или нескольких отсеков, через которые последовательно протекают стоки. Принцип работы септика заключается в том, что сточная вода с примесями биологических и бытовых отходов проходит механическую очистку на 50-70%, после чего попадает в дренажное поле и затем в грунт в безопасном для окружающей среды состоянии. Осадок на дне септика подлежит вывозу ассенизационной машиной. Особенность септика в том, что нужно постоянно добавлять бактерии.

В зависимости от количества постоянно проживающих людей следует выбирать соответствующий объем септика.

Еще более усовершенствованный метод очистки канализационных стоков – септик глубокой биологической очистки, так называемый биосептик. Здесь происходит не только механическая очистка (отсоединение и удержание грубых частиц и жиров), но и биологическая за счет жизнедеятельности микроорганизмов, которые присутствуют в сточных водах и размножаются благодаря созданию благоприятных условий. Поэтому в правильный биосептик не требуется добавлять бактерии или биопорошки – комплекс микроорганизмов образуется естественным образом. Очищенная вода выходит из системы и направляется в дренаж. Вода, очищенная в биосептике на 95-98%, не имеет запаха, бесцветна и абсолютно безвредна для окружающей среды. Откачка ила производится 1 раз в 1,5-2 года в зависимости от сезонности эксплуатации биосептика.

Особенностью большинства биосептиков является энергозависимость: к электричеству подключается компрессор, который и обеспечивает этап биологической очистки. Потребление энергии для системы на пять человек составляет в среднем 50 Вт. Биосептики с компрессором нежелательно устанавливать на даче, т.к. они очень капризны при отсутствии постоянного количества стоков и отключения электричества. Продвинутые биосептики могут временно работать даже без электричества, от 4 до 7 дней, на механической очистке. Существуют также безкомпрессорные биосептики, работающие на циркуляционном насосе. Они проще и надежнее, не боятся отключения электричества, простоев с поступлением сточных вод, легко справляются с утренними и вечерними залповыми сбросами.

Преимущества септика:

1. Безопасность для окружающей среды;

2. Отсутствие необходимости частой откачки;

3. Разнообразие емкостей в зависимости от объема сточных вод;

4. Биосептик не требует добавления бактерий;

5. Практически полное отсутствие неприятного запаха;

6. Практичность и удобство эксплуатации;

7. Длительный срок службы (биосептик до 50 лет).

Недостатки септика:

1. Высокая стоимость;

2. Энергозависимость (биосептик);

3. Необходимо обслуживать фильтрующий дренаж каждые 5-8 лет (септик с дренажным полем).

Таким образом, несмотря на простоту и доступность канализации с использованием выгребной ямы, этот зачастую устаревший и неэкологичный вариант нуждается в регулярном обслуживании, что кроме дополнительных финансовых затрат также требует времени и постоянного надзора. Септик хоть и является более дорогостоящим решением утилизации стоков, имеет большое количество преимуществ, которые в полной мере оправдывают стоимость, а также будет безопасным для вас и окружающей среды. Как следствие всех этих факторов спрос на рынке септиков с каждым годом растет.

Вигрібна яма або септик?

Всі за і проти

Якщо ви будуєте житловий будинок або дачу, де немає центральної каналізації, ви напевно замислювалися про те, яку систему автономної каналізації обрати.

Наразі існує два основних варіанти автономної каналізації у будинку — це септик і вигрібна (зливна) яма. При цьому на вибір того чи іншого впливає, перш за все, фінансова сторона питання. Але що криється за різницею у ціні і чи варто переплачувати?

Аби легко визначитися з типом індивідуальної каналізації, ми більш детально охарактеризуємо їх види, розглянемо особливості, а також плюси і мінуси.

Вигрібні ями

Для накопичення каналізаційних стоків у приватному секторі широко використовують вигрібні, або як їх ще називають зливні, ями. Це старий дідівський спосіб, коли в землі викопується глибока яма, стінки якої можуть бути обкладені цеглою або бетонними кільцями. Дно залишають ґрунтовим для дренування стічної рідини, тобто такий резервуар не є герметичним. Просто, дешево і сердито. І, головне, екологічно небезпечно, оскільки неочищені стічні води з усіма їх забрудненнями — фекалії, побутова хімія та інше, всмоктуються у землю крізь дно і стінки, потрапляючи у ґрунт і ґрунтові води. До того ж неприємний запах на вашій присадибній ділянці забезпечений.

Саме тому санітарними і будівельними нормами України заборонено облаштування негерметичних вигрібних ям. Якщо це не буде враховано при проектуванні і будівництві будинку, ви зіткнетеся з труднощами затвердження такого проекту та введення об’єкта в експлуатацію, штрафами і зверненнями сусідів до суду.

Однак аж до сьогодні цей варіант вирішення проблеми каналізації не просто існує, а є дуже популярним, особливо у сільській місцевості. Причинами його використання є простота і низька вартість, відсутність необхідності частого відкачування (коли порівняти з герметичною ямою), низький рівень екологічної свідомості господарів.

Продовжуючи тему недоліків вигрібної ями, варто відзначити, що завдяки пухкій структурі ґрунту на початку її функціонування рідина легко просочується крізь нього. Однак через деякий час яма неминуче замулюється, забивається сміттям, на дні і стінках утворюється кірка з суміші різних речовин людської життєдіяльності і нерозчинного жиру, яка дуже погано пропускає воду. Для подальшого користування каналізацією у будинку мул із ями необхідно викачувати, наймаючи спецтехніку, поверхню ями очищати від кірки. І якщо перше відкачування при достатньому обсязі ями потрібно робити, скажімо, не раніше ніж через кілька років, то чим довше її експлуатувати, тим частіше доведеться це робити, аж до одного разу кожні 2-3 місяці. Щоб зменшити забивання ями, у неї можна засипати різні біологічні або хімічні препарати. Тобто ми приходимо до того, що для безперебійної роботи зливна яма потребує якісного регулярного обслуговування.

Герметичні вигрібні ями накопичують побутові стоки і відкачуються у міру заповнення. Вони екологічно безпечні, і відходи з них не потраплять у ґрунт. Це може бути гідроізольована яма з бетону, шлакоблоку, цегли або ж пластиковий резервуар. Однак цей варіант доцільний для маленьких будинків. На думку експертів, при великих обсягах стоків цей спосіб стає економічно невигідним і організаційно складним. Вигрібна яма не годиться для домівок з комфортним водопостачанням — добове споживання води в таких будинках набагато перевищує допустимий рівень для вигрібів.

Можна зробити подвійну (або багатокамерну) ємність, з’єднану переливної трубою, така конструкція називається ямою з перетіканням і є чимось середнім між вигрібною ямою і септиком. Схема роботи полягає в осіданні важчих фракцій побутових стоків у першому герметичному резервуарі і переливанні освітленої води до іншого з подальшим дренажем у ґрунт. У цьому випадку загальний обсяг вигрібної ями збільшиться, а сама система буде схожа на примітивний септик. Однак ступінь очищення стічних вод все ще залишається низьким.

Переваги вигрібної ями:

1.       Простота реалізації — можна зробити власними силами;
2.       Економія коштів — для облаштування знадобиться мінімум матеріалів;
3.       Відсутність необхідності частого відкачування (тільки у випадку з дренажною ямою у порівнянні з герметичною);
4.       Можна поєднати із ще однією ямою для отримання системи у вигляді примітивного септика

Недоліки вигрібної ями:

1.       Вигрібні ями без гідроізоляції заборонені санітарними нормами;
2.       Висока ступінь забруднення навколишнього середовища (дренажна яма);
3.       Короткий термін служби, замулювання в міру експлуатації, утворення водонепроникної кірки на стінках і дні, поганий відтік води, що вимагає частішого відкачування і чищення;
4.       Регулярна відкачка у випадку з герметичною вигрібною ямою;
5.       Економічно невигідно і організаційно складно при великих обсягах стоків;
6.       Необхідність забезпечення під’їзду до ями асенізаційної машини, додаткові витрати;
7.       Використання додаткових коштів для обслуговування (біо- і хімпрепарати);
8.       Промерзання ями в зимовий період і погана пропускна здатність;
9.       Поширення неприємних запахів, шкідливих бактерій.

Септики

Альтернативою вигрібній ямі є септик. Септик позиціонується як більш сучасний і цивілізований, але у той же час і більш витратний варіант відведення каналізаційних стоків з його високою початковою вартістю придбання. Однак його економічна вигода розкривається у процесі експлуатації.

На ринку України септики існують досить давно. Поряд з імпортним обладнанням пропонується і продукція вітчизняного виробництва, таким чином, завдяки конкуренції на сьогодні ціни стали більш прийнятними.

Зазвичай септик являє собою підземний відстійник, що складається з одного або декількох відсіків, через які послідовно протікають стоки. Принцип роботи септика полягає в тому, що стічна вода з домішками біологічних і побутових відходів проходить механічну очистку на 50-70%, після чого потрапляє до дренажного поля і потім у ґрунт у безпечному для довкілля стані. Осад на дні септика підлягає вивезенню асенізаційної машиною. Особливість септика у тому, що потрібно постійно додавати бактерії.

Залежно від кількості постійних мешканців будинку слід обирати відповідний обсяг септика.

Ще більш вдосконалений метод очищення каналізаційних стоків — септик глибокої біологічної очистки, так званий біосептик. Тут відбувається не тільки механічне очищення (відокремлення і утримання грубих часточок і жирів), але і біологічне за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, які присутні в стічних водах і розмножуються завдяки створенню сприятливих умов. Тому до правильного біосептику не потрібно додавати бактерії чи біопорошки — комплекс мікроорганізмів утворюється природним чином. Очищена вода виходить із системи і направляється у дренаж. Вода, очищена в біосептику на 95-98%, не має запаху, безбарвна і абсолютно нешкідлива для навколишнього середовища. Відкачування мулу проводиться один раз на 1,5-2 роки в залежності від сезонності експлуатації біосептика.

Особливістю більшості біосептиків є енергозалежність: до електрики підключається компресор, який і забезпечує етап біологічного очищення. Споживання енергії для системи на п’ять чоловік становить у середньому 50 Вт. Біосептики з компресором не бажано встановлювати на дачі, тому що вони досить чутливі до відсутності постійної кількості стоків і відключення електрики. Просунуті біосептики можуть тимчасово працювати навіть без електрики, від 4 до 7 днів, на механічному очищенні. Існують також безкомпресорні біосептики, що працюють на циркуляційному насосі. Вони простіші та надійніші, не бояться відключення електрики, простоїв з надходженням стічних вод, легко справляються з ранковими і вечірніми залповими скидами.

Переваги септика:

1.       Безпека для навколишнього середовища;
2.       Відсутність необхідності частого відкачування;
3.       Різноманітність ємностей в залежності від обсягу стічних вод;
4.       Біосептик не вимагає додавання бактерій;
5.       Практично повна відсутність неприємного запаху;
6.       Практичність і зручність експлуатації;
7.       Тривалий термін служби (біосептик до 50 років).

Недоліки септика:

1.       Висока вартість;
2.       Енергозалежність (біосептик);
3.       Необхідно обслуговувати фільтруючий дренаж кожні 5-8 років (септик з дренажним полем).

Таким чином, незважаючи на простоту і доступність каналізації з використанням вигрібної ями, цей найчастіше застарілий і неекологічний варіант потребує регулярного обслуговування, що крім додаткових фінансових витрат також вимагає часу і постійного нагляду. Септик хоч і є порівняно витратним рішенням утилізації стоків, та має велику кількість переваг, які в повній мірі виправдовують вартість, а також буде безпечним для вас і навколишнього середовища. Як наслідок усіх цих факторів попит на ринку септиків щороку зростає.