Вигрібна яма або септик?

Всі за і проти

Якщо ви будуєте житловий будинок або дачу, де немає центральної каналізації, ви напевно замислювалися про те, яку систему автономної каналізації обрати.

Наразі існує два основних варіанти автономної каналізації у будинку – це септик і вигрібна (зливна) яма. При цьому на вибір того чи іншого впливає, перш за все, фінансова сторона питання. Але що криється за різницею у ціні і чи варто переплачувати?

Аби легко визначитися з типом індивідуальної каналізації, ми більш детально охарактеризуємо їх види, розглянемо особливості, а також плюси і мінуси.

Вигрібні ями

Для накопичення каналізаційних стоків у приватному секторі широко використовують вигрібні, або як їх ще називають зливні, ями. Це старий дідівський спосіб, коли в землі викопується глибока яма, стінки якої можуть бути обкладені цеглою або бетонними кільцями. Дно залишають ґрунтовим для дренування стічної рідини, тобто такий резервуар не є герметичним. Просто, дешево і сердито. І, головне, екологічно небезпечно, оскільки неочищені стічні води з усіма їх забрудненнями – фекалії, побутова хімія та інше, всмоктуються у землю крізь дно і стінки, потрапляючи у ґрунт і ґрунтові води. До того ж неприємний запах на вашій присадибній ділянці забезпечений.

Саме тому санітарними і будівельними нормами України заборонено облаштування негерметичних вигрібних ям. Якщо це не буде враховано при проектуванні і будівництві будинку, ви зіткнетеся з труднощами затвердження такого проекту та введення об’єкта в експлуатацію, штрафами і зверненнями сусідів до суду.

Однак аж до сьогодні цей варіант вирішення проблеми каналізації не просто існує, а є дуже популярним, особливо у сільській місцевості. Причинами його використання є простота і низька вартість, відсутність необхідності частого відкачування (коли порівняти з герметичною ямою), низький рівень екологічної свідомості господарів.

Продовжуючи тему недоліків вигрібної ями, варто відзначити, що завдяки пухкій структурі ґрунту на початку її функціонування рідина легко просочується крізь нього. Однак через деякий час яма неминуче замулюється, забивається сміттям, на дні і стінках утворюється кірка з суміші різних речовин людської життєдіяльності і нерозчинного жиру, яка дуже погано пропускає воду. Для подальшого користування каналізацією у будинку мул із ями необхідно викачувати, наймаючи спецтехніку, поверхню ями очищати від кірки. І якщо перше відкачування при достатньому обсязі ями потрібно робити, скажімо, не раніше ніж через кілька років, то чим довше її експлуатувати, тим частіше доведеться це робити, аж до одного разу кожні 2-3 місяці. Щоб зменшити забивання ями, у неї можна засипати різні біологічні або хімічні препарати. Тобто ми приходимо до того, що для безперебійної роботи зливна яма потребує якісного регулярного обслуговування.

Герметичні вигрібні ями накопичують побутові стоки і відкачуються у міру заповнення. Вони екологічно безпечні, і відходи з них не потраплять у ґрунт. Це може бути гідроізольована яма з бетону, шлакоблоку, цегли або ж пластиковий резервуар. Однак цей варіант доцільний для маленьких будинків. На думку експертів, при великих обсягах стоків цей спосіб стає економічно невигідним і організаційно складним. Вигрібна яма не годиться для домівок з комфортним водопостачанням – добове споживання води в таких будинках набагато перевищує допустимий рівень для вигрібів.

Можна зробити подвійну (або багатокамерну) ємність, з’єднану переливної трубою, така конструкція називається ямою з перетіканням і є чимось середнім між вигрібною ямою і септиком. Схема роботи полягає в осіданні важчих фракцій побутових стоків у першому герметичному резервуарі і переливанні освітленої води до іншого з подальшим дренажем у ґрунт. У цьому випадку загальний обсяг вигрібної ями збільшиться, а сама система буде схожа на примітивний септик. Однак ступінь очищення стічних вод все ще залишається низьким.

Переваги вигрібної ями:

1.       Простота реалізації – можна зробити власними силами;
2.       Економія коштів – для облаштування знадобиться мінімум матеріалів;
3.       Відсутність необхідності частого відкачування (тільки у випадку з дренажною ямою у порівнянні з герметичною);
4.       Можна поєднати із ще однією ямою для отримання системи у вигляді примітивного септика

Недоліки вигрібної ями:

1.       Вигрібні ями без гідроізоляції заборонені санітарними нормами;
2.       Висока ступінь забруднення навколишнього середовища (дренажна яма);
3.       Короткий термін служби, замулювання в міру експлуатації, утворення водонепроникної кірки на стінках і дні, поганий відтік води, що вимагає частішого відкачування і чищення;
4.       Регулярна відкачка у випадку з герметичною вигрібною ямою;
5.       Економічно невигідно і організаційно складно при великих обсягах стоків;
6.       Необхідність забезпечення під’їзду до ями асенізаційної машини, додаткові витрати;
7.       Використання додаткових коштів для обслуговування (біо- і хімпрепарати);
8.       Промерзання ями в зимовий період і погана пропускна здатність;
9.       Поширення неприємних запахів, шкідливих бактерій.

Септики

Альтернативою вигрібній ямі є септик. Септик позиціонується як більш сучасний і цивілізований, але у той же час і більш витратний варіант відведення каналізаційних стоків з його високою початковою вартістю придбання. Однак його економічна вигода розкривається у процесі експлуатації.

На ринку України септики існують досить давно. Поряд з імпортним обладнанням пропонується і продукція вітчизняного виробництва, таким чином, завдяки конкуренції на сьогодні ціни стали більш прийнятними.

Зазвичай септик являє собою підземний відстійник, що складається з одного або декількох відсіків, через які послідовно протікають стоки. Принцип роботи септика полягає в тому, що стічна вода з домішками біологічних і побутових відходів проходить механічну очистку на 50-70%, після чого потрапляє до дренажного поля і потім у ґрунт у безпечному для довкілля стані. Осад на дні септика підлягає вивезенню асенізаційної машиною. Особливість септика у тому, що потрібно постійно додавати бактерії.

Залежно від кількості постійних мешканців будинку слід обирати відповідний обсяг септика.

Ще більш вдосконалений метод очищення каналізаційних стоків – септик глибокої біологічної очистки, так званий біосептик. Тут відбувається не тільки механічне очищення (відокремлення і утримання грубих часточок і жирів), але і біологічне за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, які присутні в стічних водах і розмножуються завдяки створенню сприятливих умов. Тому до правильного біосептику не потрібно додавати бактерії чи біопорошки – комплекс мікроорганізмів утворюється природним чином. Очищена вода виходить із системи і направляється у дренаж. Вода, очищена в біосептику на 95-98%, не має запаху, безбарвна і абсолютно нешкідлива для навколишнього середовища. Відкачування мулу проводиться один раз на 1,5-2 роки в залежності від сезонності експлуатації біосептика.

Особливістю більшості біосептиків є енергозалежність: до електрики підключається компресор, який і забезпечує етап біологічного очищення. Споживання енергії для системи на п’ять чоловік становить у середньому 50 Вт. Біосептики з компресором не бажано встановлювати на дачі, тому що вони досить чутливі до відсутності постійної кількості стоків і відключення електрики. Просунуті біосептики можуть тимчасово працювати навіть без електрики, від 4 до 7 днів, на механічному очищенні. Існують також безкомпресорні біосептики, що працюють на циркуляційному насосі. Вони простіші та надійніші, не бояться відключення електрики, простоїв з надходженням стічних вод, легко справляються з ранковими і вечірніми залповими скидами.

Переваги септика:

1.       Безпека для навколишнього середовища;
2.       Відсутність необхідності частого відкачування;
3.       Різноманітність ємностей в залежності від обсягу стічних вод;
4.       Біосептик не вимагає додавання бактерій;
5.       Практично повна відсутність неприємного запаху;
6.       Практичність і зручність експлуатації;
7.       Тривалий термін служби (біосептик до 50 років).

Недоліки септика:

1.       Висока вартість;
2.       Енергозалежність (біосептик);
3.       Необхідно обслуговувати фільтруючий дренаж кожні 5-8 років (септик з дренажним полем).

Таким чином, незважаючи на простоту і доступність каналізації з використанням вигрібної ями, цей найчастіше застарілий і неекологічний варіант потребує регулярного обслуговування, що крім додаткових фінансових витрат також вимагає часу і постійного нагляду. Септик хоч і є порівняно витратним рішенням утилізації стоків, та має велику кількість переваг, які в повній мірі виправдовують вартість, а також буде безпечним для вас і навколишнього середовища. Як наслідок усіх цих факторів попит на ринку септиків щороку зростає.